Виступ заступника начальника головного управління-начальника управління оцінки, організації ринку земель та експертизи Берднікова Є.С. на колегії Одеської облдержадміністрації 22 травня 2007 року з питання "Про проведення літнього курортно-оздоровчого сезону 2007 року"

Діяльність територіальних органів земельних ресурсів з реалізації державної і регіональної політики щодо оформлення прав власності та користування на землі курортно-оздоровчих закладів провадиться протягом усього календарного року та не носить сезонного характеру.
Завдяки високій інвестиційній привабливості приморських та прилиманських територій, процес оформлення землекористувачами прав на землі рекреаційного та оздоровчого призначення останні роки йде дуже активно. Разом з тим, ряд об'єктивних факторів стримують процес оформлення прав на землю деякими курортно-рекреаційними закладами. Такими факторами є відсутність генеральних планів населених пунктів та рекреаційних і курортних зон за їх межами, а також відсутність у землекористувачів належним чином оформлених правовстановлюючих документів на будівлі і споруди, що знаходяться на фактично займаній земельній ділянці.
Першу проблему підприємці на практиці долають, розробляючи окремі містобудівні обґрунтування розміщення відповідних об'єктів. Управління ставиться до цієї практики як до вимушеної, яка хоча формально і відповідає вимогам чинного законодавства, але не забезпечує та в принципі не здатна забезпечити комплексний розвиток відповідної рекреаційної чи курортної території. (Це дуже добре видно на прикладі стихійної забудови Будацької коси). Другу проблему підприємцям допомагають вирішувати судові органи.
Певний вплив на стан оформлення документів на землю і сам характер землекористування рекреаційно-оздоровчих закладів має встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об'єктів і, перш за все, Чорного моря. Зі всіх приморських адміністративно-територіальних утворень лише у селищі Затока цю процедуру доведено до кінця. Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря в межах Приморської сільської ради Кілійського району повністю погоджений всіма службами, одержав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи Держкомзему України і буде розглянутий сесією відповідної сільраді на найближчому пленарному засіданні. Аналогічні проекти землеустрою розроблені і на іншу частину приморської території області, але вже тривалий час знаходяться на розгляді різних погоджувальних інстанцій. Що стосується розробки землевпорядної документації зі встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон лиманів, то цей процес централізовано ніколи не фінансувався. І вирішити цю проблему, на погляд управління, можливо лише шляхом зосередження зусиль місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Позитивним прикладом уваги до розвитку рекреаційного потенціалу прилимання є лише Овідіопольська райдержадміністрація, яка замовила, фінансує та уважно контролює виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Дністровського лиману в межах території району.
Вдосконалення земельних відносин на території рекреаційно-оздоровчих зон області та підвищення їх рекреаційної та економічної віддачі на найближчі 2-3 роки управління бачить наступними шляхами:
1) завершення процесу встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон Чорного моря та закладення у місцеві бюджети на наступний рік видатків на розробку проектів встановлення згаданих зон щодо інших водних об'єктів;
2) активізація на місцях роботи з розробки генеральних планів населених пунктів та рекреаційно-оздоровчих територій за їх межами;
3) першочергове уточнення меж населених пунктів, які мають значний рекреаційно-оздоровчий потенціал;
4) проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів;
5) проведення інструментальної інвентаризації рекреаційних та оздоровчих земель як в межах, так і за межами населених пунктів;
6) при продажу рекреаційних земель на первинному ринку максимально враховувати кон'юнктуру вторинного ринку.

« НАЗАД